Вигинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Од лиця твого святого вигинуть прокляті.
Дальноо́кий, -а, -е. Дальнозоркій.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Змолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить холостымъ.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Плакать, стонать, простонать.
2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять.
Туркатий, -а, -е. — віл. = турко.
Турчинка, -ки, ж. = туркеня. Ой дав би я у замінку дві турчинки за єдную Катеринку.
Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся....
