Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигинути

Вигинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИНУТИ"
Буртіль, -ля, м. Свертокъ. Одна жінка вкрала буртіль краму. Кіевск. у.
Варувати, -ру́ю, -єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388.
Засну́ти Cм. засинати.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться. Желех.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Капарства, -ви, ж. = капестра. Вх. Зн. 24.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Скоса нар. Искоса. Скоса поглядає. Чуб. V. 1124.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.