Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигинати

Вигинати, -наю, -єш, сов. в. вигнути, -ну, -неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. І. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИНАТИ"
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Вимерзати, -заю, -єш, сов. в. вимерзти, ану, -неш, гл. Вымерзать, вымерзнуть.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Нахлюпувати, -пую, -єш, сов. в. нахлюпати, -паю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать.
Перемудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Перетягати II, -га́ю, -єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю. О. 1861. XI. Кух. 9-10.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Скотарь, -ря, м. 1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота. 2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Стор. II. 137. Ум. скотарик.
Шумування, -ня, с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.