Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Житво́, -ва́, с. Мѣсто жительства, жилье. Мир. ХРВ. 143.
Заві́тувати, -тую, -єш, гл. Завѣщать. Духом високим... жив та й нам його завішував наги батько Тарас. О. 1862. III. 25.
Искрястий, -а, -е. = искристий. МУЕ. III. 87.
Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb. ЗЮЗО. І. 132.
Мрі́йний, -а, -е. Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям. Г. Бар. 377.
Припин, -ну, м. 1) Остановка, задержка. 2) припин дати кому. Усмирить. Черк. у.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини. ЗОЮР. І. 105.
Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.  
Нас спонсорують: