Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бровань, -ня, м. Имѣющій большія брови.
Буркунець, -нця, м. 1) Ум. оп. буркун. 2) Порода сельдя: бѣшанка.
Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Вечірній, -я, -є. Вечерній. Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя. Мет. 80.
Лі́тісь нар. Прошлый годъ. Вх. Зн. 33.
Підторкувати, -кую, -єш, сов. в. підторкнути, -ну, -неш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу. О. 1862. IV. 87.
Повикінчувати, -чую, -єш, гл. Окончить многое.
Повня, -ні, ж. 1) Полнота. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. К. ХП. 18. Тут в повню роскіш дав їм Бог. Мкр. Г. 67. Перейти дорогу у повні. Перейти дорогу съ полными ведрами. Шух. І. 239. 2) Изобиліе. І на полі у тебе буде повня. К. Іов. 13. Моїм багацтвом я втішався і повнею моєю веселився; К. Іов. 67. 3) Полнолуніе. Чуб. І. 10. місяць у повні. Полнолуніе.
Соснина, -ни, ж. 1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля. Н. п. 2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. МВ. ІІ. 14. Ум. сосни́нка.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: