Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Жалісли́во, жа́лісно, нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Чуб. V. 310. Ум. жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала. Чуб. V. 756.
Зголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. Стор. І. 170. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила. Грин. III. 286.
Копальник, -ка, м. Землекопъ. Лебед. у. и Желех.
Непорушний, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою. Левиц. І. 96.
Підкусити Cм. підкушувати.
Позасаджувати, -джую, -єш, гл. Засадить (во множествѣ).
Пумкати, -каю, -єш, гл. = кумкати. Лохв. у.
Роспитати, -ся. Cм. роспитувати, -ся.
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий. Чуб. V. 807.
Словник, -ка, м. Словарь.
Нас спонсорують: