Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.
Красюк, -ка, м. Красавецъ. Желех.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. ломачо́к.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Облягма, обля́гома, нар. Въ то время, когда ложатся спать. А вона вернулась уже додому дуже облягома, а на другий день і захворіла. Кобел. у.
Постеля, -лі, ж. 1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу. Шевч. 379. 2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Чуб. V. 850. Ум. посте́лечка. Мет. 81.
Пошипіти, -плю́, -пиш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Нас спонсорують: