Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відпасуватися, -суюся, -єшся, гл. = відпасатися. Годують їх (москалів) аби як по городах, то вже вони по селах відпасуються. Рудч. Ск. II. 164.
Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю. Мет. 106.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Довгові́к, -ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Котячий, -а, -е. Кошачій. Котяча шерстина.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. Цей віл худий, але окостуватий. 2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує. Вас. 146.
Підказувати, -зую, -єш, сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Прихмелитися, -люся, -лешся, гл. Опалиться, прижечься (о хлѣбѣ на корню). Барзо прихмелився ярец. Вх. Лем. 457.
Шмилити, -лю, -лиш, гл. Въ выраженіи: шми́лити губки. Сжимать губки, кокетничая. Бач, як вона до його губки шмилить. Кіевск. у.
Нас спонсорують: