Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

ма
мабіть
мабути
мавка
мавпа
мавський
магазей
магай-бі!
магала
магирка
магистрат
магистратський
магичний
магівниця
магляза
магнат
магнатерія
магнитий
магніт
магнітний
магометанин
магометанка
магометанський
магоник
магура
маґель
маґельниця
маґеран
маґерка
маґіль
маґільниця
маґлівниця
маґлювати
маґнес
маґнесувати
маґоль
маґро
маджер
мадзур
маєт
маєтний
маєтність
маєток
мажа
мажара
мажний
мажорка
мажчир
мазальник
мазальниця
мазаний
мазанка
мазання
мазарня
мазати
мазатися
мазґливий
мазепа
мазепин
мазепський
маззя
мазило
мазій
мазійка
мазільник
мазільниця
мазка 1
мазка 2
мазлюка
мазниця
мазнути
мазун
мазунча
мазунчик
мазур
мазуратий
мазурок
мазуха
мазь
мазя
мазяр
мазярка
маївка
май I
май II
майбуть
майва
майдак
майдалати
майдан
майданний
майданник
майдати
майже
майка
майкут
май-май-май III
майний
майно
майнути
майовий
майор
майорити
майорці
майран
майстер
майстерія
майстерний
майстерно
майстерня
майстерова
майстерство
майстерський
майстрат
майстрацький
майстро
майстрова I
майстрова II
майстровий
майстрович
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas. Лв. 98.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий. Волчан. у.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный. Мнж. 183.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Новомоск. у. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем. Новомоск. у.
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104. 2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152. 3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц.
Промигтіти, гчу, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).
Розлічувати, -чую, -єш, сов. в. розлічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Разсчитывать, разсчитать, расчесть. Котл. Ен. VI. 19. Поки розлічила гроші, то ви вже й побігли. Кролев. у.
Сторожність, -ности, ж. Стороженье, карауленье. Посадимо ми, братця, (на вози) по семи молодців, а по восьмому поганялчику, по дев'ятому кашоварничку, а по десятому для сторожности. КС. 1882. XI. 231.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл. 1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. 2) Скресть. Стружать глину. Вас. 178. дорожки стругать. Чистить дорожки. Мил. 193. моркву стругати. Cм. морква. 3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже. Грин. III. 324. 4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба. Мкр. Н. 30.
Нас спонсорують: