Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мохнаток
моховий
моховик
моховитий
мохталь
мохунка
моцак
моцарство
моцарь
моцний
моцуватися
моцуля
моцьо
моцювати
моцюватися
моцюголов
мочар
мочаристий
мочаруватий
мочати
мочва
мочена
мочерет
мочи
мочивий
мочилинівка
мочило
мочити
мочитися
мочка
мочливий
мочний
мошенство
мошенський
мошечка
мошка
мошка 2
мошнач
мошнухи
мошок
мошонка
мощирь
мощі
мразниця
мрака
мрево
мрець
мриґати
мрійний
мрійник
мрійниця
мріти
мрітися
мрітно
мрія
мріяти
мружити
мрук
мрука
мрукати
мряка
мряч
мрячити
мрячка
мрячний
мрячно
мстивий
мстивість
мстиво
мстити
мститися
му I
му II
мугикати
мугирь
мугирька
мугиряка
мудерний
мудзуля
мудики
мудник
мудо
мудрагель
мудраґель
мудрак
мудрація
мудренець
мудрець
мудрий
мудрик
мудрина
мудрість
мудріти
мудрішки
мудро
мудрований
мудрота
мудрощі
мудрування
мудрувати
мудруватися
мудряха
мудь
муж
мужва
мужик
мужиків
мужикувати
мужицтво
мужицький
мужичий
мужичити
мужичище
мужичка
мужний
мужній
мужність
мужно
мужчир
муза
Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня о?ородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.
Витверезитися, -жуся, -зишся, гл. Протрезвиться. Ходить п'яний, не витверезився ще. Грин. II. 224.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Згля́нути, -ся. Cм. зглядати, -ся.
Мочилинівка, -ки, ж. = мочи́ло. Покладу я колопеньку та в мочилинівку. Гол. III. 378.
Перекладати, -да́ю, -єш, сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. 2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое. 3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози. 4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала. О. 1862. VI. 86.
Пещений, -а, -е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така. МВ. І. 130.
Поставати, -таю́, -єш, сов. в. постати, -стану, -неш, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться, стать (о многихъ). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками. Чуб. V. 919. Тепер люде постали дрібні. Г. Барв. 427. 2) Возникать, возникнуть, появляться, появиться. Звідкіля вони (ляхи над Вислою) там постали, — історія не змогла й досі доказати. ...Тут же таки, між Вислою і Одрою постало невеличке та завзяте плем'я ляхи. К. (Правда, 1868, стр. 5). Субота ради чоловіка постала, а не чоловік ради суботи. Єв. Мр. II. 27. Великі чвари між ними щось постали. К. (О. 1861. IX. 84). 3) Только сов. в. = іі. поставати. Постали всі кругом. Чуб. II. 166. 4) Только сов. в. Остановиться. У мене воли молодії, недолугі, — ще постануть. Драг. 118.
Приголублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приголубитися, -блюся, -бишся, гл. Ласкаться, приласкаться. І к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.
Циганщина, -ни, ж. Свадебный обрядъ во вторникъ (или среду), состоящій въ выпрашиваніи переодѣтыми (цыганами и пр.) свадебными гостями, различныхъ даяній, кот. потомъ пропиваются. Также: люди, кот. участвуютъ въ этомъ обрядѣ и самый добытый даянія. МУЕ. ІІІ. 170. Як прийдуть усі люде до дому молодого, то тоді починається циганщина. Циганщина збірається увечері. Убереться один чоловік у жіночий убір, а другий чоловік убереться у салдатський мундір, а пику умаже сажею, і тоді забірають усі люде мішки і йдуть циганити з музиками. (Придя въ хату, переодѣтые играютъ роль цыганъ, танцуютъ, а остальные — выпрашиваютъ и крадутъ). Нациганять усячини, та тоді прийдуть до весільного батька і продадуть кому небудь свою циганщину, а на ті гроші куплять собі горілки, бо батько весільний циганам не дає горілки. (Затѣмъ пируютъ). МУЕ. І. 155. (Полт.).
Нас спонсорують: