Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Влітку день — год. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Два годи любились вони дуже. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків.
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. На дворі сніжок мотрошить.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ.
Самокисє, -ся, с. и само́кись, -сі, ж. Простокваша.
Сидіти, -джу, -диш, гл.
1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Сидів у темниці. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти.
2) Жить, занимать мѣсто для жительства. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований.