Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мохнаток
моховий
моховик
моховитий
мохталь
мохунка
моцак
моцарство
моцарь
моцний
моцуватися
моцуля
моцьо
моцювати
моцюватися
моцюголов
мочар
мочаристий
мочаруватий
мочати
мочва
мочена
мочерет
мочи
мочивий
мочилинівка
мочило
мочити
мочитися
мочка
мочливий
мочний
мошенство
мошенський
мошечка
мошка
мошка 2
мошнач
мошнухи
мошок
мошонка
мощирь
мощі
мразниця
мрака
мрево
мрець
мриґати
мрійний
мрійник
мрійниця
мріти
мрітися
мрітно
мрія
мріяти
мружити
мрук
мрука
мрукати
мряка
мряч
мрячити
мрячка
мрячний
мрячно
мстивий
мстивість
мстиво
мстити
мститися
му I
му II
мугикати
мугирь
мугирька
мугиряка
мудерний
мудзуля
мудики
мудник
мудо
мудрагель
мудраґель
мудрак
мудрація
мудренець
мудрець
мудрий
мудрик
мудрина
мудрість
мудріти
мудрішки
мудро
мудрований
мудрота
мудрощі
мудрування
мудрувати
мудруватися
мудряха
мудь
муж
мужва
мужик
мужиків
мужикувати
мужицтво
мужицький
мужичий
мужичити
мужичище
мужичка
мужний
мужній
мужність
мужно
мужчир
муза
Бальовий, -а, -е. Бальный. Левиц. І. 451.
Вимишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимислити, -слю, -лиш, гл. Вымышлять, выдумывать, выдумать. Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила, й не чула. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ. Херс. г.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Попростягати, -га́ю, -єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи... попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205).
Притрут, -ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє. ЕЗ. V. 179.
Нас спонсорують: