Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Нет мене, сивий коню, горами, долами. Грин. ІІІ. 677. 2) Полъ земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Шевч. 26. Склонив головочку низько до-долочку. Чуб. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! ЗОЮР. Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Мет. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Єв. І. VIIІ. 6. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.

Лава, -ви, ж. 1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). Ном. № 11939. лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як шва. Грин. III. 133. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. І. 147. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лисиці (Cм.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.

Мі́день, -дня, м. Мѣдный котелъ, мѣдный горшокъ, мѣдный самоваръ. Так в мідні клекотить гарячий. Котл. Ен. V. 63.

Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.

Напа́м'ять, нар. Наизусть.

Пишний, -а, -е. 1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. Волч. у. В мене рід гордий та пишний. Чуб. V. 533. 2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. К. Іов. Ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Чуб. V. 42. Друженька пишненька. Грин. III. 504.

Помститися, -мщуся, -стишся, гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Драг. 166. Бенедь над Лазором помстився. Н. Вол. у. Зневажала його і він за те помстився. Чуб. І. 45.

Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік. Н. Вол. у.

Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.

Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка. Вх. Уг. 247.