Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium. Шух. І. 22.
Лука́вство, -ва, с. Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. В моїх словах не знайдете лукавства. К. Іов. 15.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. Н. п.
Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами. О. 1862. II. 62.
Особітний, -а, -е. Особенный. Вх. Уг. 256.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Посисати, -са́ю, -єш, гл. Сосать, высасывать. Кров посисати. Шух. І. 39.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Нас спонсорують: