Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Допали́ти, -ся. Cм. допалювати, -ся.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Паморока, -ки, ж. 1) Туманъ. Паморока упала. Вх. Зн. 46. 2) памороки забити = запаморочити. Г. Барв. 436. Ном. № 6509. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Поодв.. Cм. повідв..
Сирно, -на, с. Маленькій, низенькій столикъ, вокругъ котораго сидять на землѣ. О. 1861. XI. Кух. 26. Прийшли брати до судді, вклонились, положили по звичаю на сирно буханці. Стор. І. 33.
Уготовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Грин. III. 29. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить. Г. Барв. 309.
Шантавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Лем. 484.
Нас спонсорують: