Болько нар. Больно. Болить болько моя головонька.
Водовуд, -да, м. = пт. рибалка.
Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса.
Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. (Річки) надили дівчат у чисту воду. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Там здобиччу ти надив козака. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина.
Позбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Всіх нехай із глудзу позбиває.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.
Тваринка, твари́нонька, твари́ночка, -ки, ж. Ум. отъ тварина.
Улегці нар. Налегкѣ.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод.