Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Дерева́ч, -ча́, м. 1) Насѣк.: а) Дровосѣкъ, скрипунъ, Cerambyx. Вх. Зн. I. 5. б) Hylotrupes bajulus. Вх. Пч. І. 6. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II 13.
Збіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. збі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. Гол. І. 36. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. Гліб. 23. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. Мир. ХРВ. 294. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. МВ. ІІ. 147. Півроку збігло за водою. МВ. (О. 1862. III. 59). 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. Грин. І. 18. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? Рудч. Ск. І. 68. 7) Только сов. в.кого́. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п'яних. К. ЦН. 285.
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Насмоктатися Cм. насмоктуватися.
Негіда, -ди, об. Негодникъ, негодница. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день. Черк. у.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю. Борз. у.
Тяжко нар. 1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Шейк. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти. Макс. 2) Очень. Тяжко боюсь матері. О. 1861. XI. Кух. 7. Тяжко поганий. Ном. Тяжко заплакав. Грин. II. 148. Тяжко зажурився. Шевч. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. Чуб. V. 44. На серці тяженько. Грин. ІІІ. 183.
Хоромина, -ни, ж. Домъ, изба. Чуб. ІІІ. 12. Въ пѣснѣ хоро́миною названъ гробъ. Треба дощок добувати, хоромину будувати, без віконець, без дверець, там спить козак молодець. Чуб. V. 881.
Шофта, шохта, -ти, ж. см. начиння. МУЕ. III. 18. Вас. 166.
Нас спонсорують: