Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Бздюха, -хи, ж. 1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L. 2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Бумага, -ги, ж. 1) = папір. 2) Паспортъ; документъ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. МВ. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Лубен. у. Ум. бумажка, бумажечка.
Валькир, -ру, м. = алькир. Чуб. VII. 382.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. ІІІ. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Ном. № 2568. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Котл. Н. П. 393. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42). 3) Согласный. Я за тобов іти годна. Гол. IV. 512.
Накря́кати, -каю, -єш, гл. Много набрать, навалить. Там же й віз накрякав (дров із панського лісу)! ледве кобилі проти гори вивезла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Пасія, -сії, ж. 1) Пассія, особое церковное служеніе, совершаемое въ первыя 4 недѣли Великаго поста, по пятницамъ, и состоящее въ чтеніи страстныхъ евангелій. Левиц. Пов. 30. 2) Гнѣвъ, раздраженіе. впав у пасію. Вспылилъ.
Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу. Вх. Зн. 58.
Снити, сню, сниш, гл. Видѣть во снѣ. І був би він в царськім дворі багато ще снив, гукнув бо звін на Стефані, а він ся збудив. Федьк. І. 37.
Угорка, -ки, ж. 1) Венгерка, венгерская женщина. 2) Сортъ сливъ: венгерка.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує. Борз. у.
Нас спонсорують: