Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маркота

Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРКОТА"
Богобоязно, нар. = богобійно.
Гикання, -ня, с. Иканіе.
Зади́ханий, -а, -е. Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене. МВ. ІІ. 186.
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Ном. № 5336. Заманулось їсти старенькій. Г. Барв. 370.
Злотоглавий, -а, -е. Парчевой, глазетный.
Продавець, -вця́, м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575.  
Просурень, -рня, м. Раст. а) Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120. Cм. просерень. б)гадючий. Bulbocodium ruthenicum Bunge. ЗЮЗО. І. 115.
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли. Ном. № 11642.
Таліянець, тальянець, -нця, м. = таліян. Желех.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.