Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Cм. верхівень.
Відьмувати, -му́ю, -єш, гл. Заниматься колдовствомъ, колдовать, быть вѣдьмой. Наш брат не литвин, відьмувать не вміє.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Обталапатися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися.
Перебірчик, -ка, м. = перебірник. Як місяць перебірчик перебірає всіма зірками, після полюбить одну зірочку, так і парубок.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть.
Потерпіння, -ня, с. Терпѣніе. За потерпіння дасть Бог спасіння.
Шкирготати, -гочу, -чеш, гл. = скреготати. Шкиргоче сорока.