Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівсик

Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСИК"
Безвартний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Вівсина, -ни, ж. Зерно овса (одно).
Дочека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Дождаться. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Ком. № 1867. Щоб усі святки пересвяткували, другого року дочекали з миром, покоєм, добрим здоров'єм. Чуб. III. 356.
Підхватистий, -а, -е. = підлепчастий. Підхватисті штани. Лохв. у.
Поналовлювати, -люю, -єш, гл. Наловить (во множествѣ). Усяких пташок поналовлює та й носе продавати. Богодух. у.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Росправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росправити, -влю, -виш, гл. Расправлять, расправить. Насилу руку расправила. Кв. І. 99. Росправляй.... крильця. Чуб. V. 1126.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком. Харьк. г.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВСИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.