Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

меншити
меншість
мень
менька
меньок
мерва
мервистий
мервисько
мервити
мервіти
мергаснути
мерегий
мережа
мережаний
мережати
мереже нка
мережити
мережка
мережуваний
мережуватий
мережчатий
мереконіти
мерена
мерендати
мерендзати
мерендя
меренька
мерест
мерза
мерзененький
мерзений
мерзеник
мерзенитися
мерзено
мерзенство
мерзинець
мерзити
мерзлий
мерзлуватий
мерзляк
мерзлякуватий
мерзлячок
мерзнути
мерзосвітній
мерзти
мерин
меркнути
мерковея
меркти
меркурія
мерлий
мерлини
мерлиця
мерло
мерляк
мерлятина
мертвець
мертвецький
мертвечина
мертвий
мертвити
мертвіти
мертво
мертв'як
мертвяків
мертв'ячка
мертв'ящий
мерти
мерущий
мерхнути
мерхти
мерцвя
мерцвяк
мерча
мерчик
мерчук
мерша
мершавиця
мершаник
мершанка
мерщенько
мерщій
мерявий
мести
местний
местник
местниця
мет
мета
метал
металевий
металец
металичний
металь
метальня
метанина
метаритися
метати
метатися
метелик
метелиця
метеличок
метеллюгати
метелочки
метений
метениця
метець
метикувати
метикуватий
метіж
метіль I
метіль II
метільник
метільниця
метка
меткий
метко
метла
метластий
метлиця
Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ. Угор.
Мару́дитися, -джуся, -дишся, гл. Копаться, возиться, мѣшкотно дѣлать.
Окіян, -ну, м. = океан. Кит — риба в окіяні. Чуб. І. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море. Чуб. І. 29.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Подовбатися, -ба́юся, -єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця. О. 1861. X. 23.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль. Кіевск. у.
Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
Нас спонсорують: