Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерин

Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. мерине́ць. Ном. № 770.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРИН"
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Глизявий, -а, -е. Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Кіевск. у. Глизявий хліб. Міусск. окр.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Посовувати, -вую, -єш, гл. Подвигать. А далі потроху посовують пальцем усе вище й вище, примовляючи: тут пень, тут колода. Чуб. III. 108.
Ріплях, -ха, м. Раст. Lappa tomentosa. Вх. Пч. І. 8.
Розмахати, -ся. Cм. розмахувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.