Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

можновладницький
можновладство
можновладський
мозок
мозолений
мозольований
мозольовий
мозоля
мозоляти
мозуль
мозулька
мозуля
мозчити
моква
моклиця
мокляк
мокнути
мокотиря
мокотя
мокравина
мокравник
мокрець
мокрий
мокрина
мокринець
мокриця
мокрісінький
мокрісінько
мокріти
мокро
мокротеча
мокруха
мокрявий
мокряк
мокти
молдава
молдаван
молдаванський
молдавка
молдавський
молдова
молдован
молебень
молебний
молиститися
молитва
молитвати
молитвений
молитвеник
молитвини
молитвований
молитвочка
молитвувати
молитвуватися
молитвяний
молити
молитися
молитов
молитовка
молитовник
молитяний
моління
молод
молода
молодан
молодень
молоденький
молодецтво
молодець
молодецький
молодеча
молодечий
молоди
молодий
молодик
молодикувати
молодило
молодина
молодити
молодитися
молодиця
молодичий
молодичина
молодичка
молоді
молодіж
молодісінький
молодість
молодіти
молоднеча
молодник
молоднича
молодняга
молодняк
молодо
молодовик
молодожон
молодойка
молодощі
молодуха
молодцювати
молодчати
молодчик
молодшати
молодь
молодюк
молодя
молодявий
молодяк
молодятник
молозиво
молоко
молокосос
молосувати
молот
молотарка
молоти
молотися
молотити
молотіння
Виборовий, -а, -е. Выборный. Башт. 91.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Звеселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. звесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Радоваться, обрадоваться, возликовать. Як зрадувалась та звеселилась Петрикова мати: як діждемо літа та вродить жито, — буде з ким жито жати. Грин. III. 549. Нехай предки звеселяться у забутих трунах. К. Досв. 89.
Многомо́вний, -а, -е. Многорѣчивый. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полом'ям. МВ. (О. 1861. І. 71).
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу. Шух. І. 81.
Недовідомий, -а, -е. Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Борз. у. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Греб. 340. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. К. (О. 1861. II. 228). Недовідома глибиня морська. К. ЦН. 242.
Обіймання, -ня, с. Обниманіе. Левиц. І. 184. К. ЦН. 270.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Нас спонсорують: