Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мокотиря

Мокоти́ря, -рі, ж. Сильно обстриженная глова. Также гиря-мокоти́ря. Гиря-мокотиря собаки дражнила. Ном. № 9281.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКОТИРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКОТИРЯ"
Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву. Ном. № 12394.
Дізрі́ти Cм. Дозирати. Вх. Лем. 410.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Малоси́лий, -а, -е. Малосильный. І про тебе, старче малосилий, ніхто й слова не промовить. Шевч. 668.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Грин. III. 242. Я царь — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Пооббріхувати, -хую, -єш, гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує. Харьк. у.
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати. Гол. IV. 523.
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОКОТИРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.