Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мокотиря

Мокоти́ря, -рі, ж. Сильно обстриженная глова. Также гиря-мокоти́ря. Гиря-мокотиря собаки дражнила. Ном. № 9281.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКОТИРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКОТИРЯ"
Зва́га, -ги, ж. Отвага, смѣлость.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Переоначуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. переоначитися, -чуся, -чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться.
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. Котл. Ен. VI. 45. До річки почвалав. Греб. 385.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.  
Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Хижацький, -а, -е. Хищническій. К. Бай. 63. І ніхто не приголубить хижацького сина. К. Псал. 255.
Шкаповий, -а, -е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові. Шевч. 461.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОКОТИРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.