Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молодило

Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium. ЗЮЗО. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДИЛО"
Відпорювати, -рюю, -єш, сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Мики́тити, -ки́чу, -тиш, гл. Изворачиваться, искать отговорокъ, нечисто дѣйствовать. Желех.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє. Ном. № 7404.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Пороскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и роскласти, но во множествѣ.
Прочитан, -ну, м. Раст. Hedera helix. Вх. Пч. II. 32.
Солодкість, -кости, ж. Сладость. Желех.
Чай, ча́ю, м. Чай. Чай пити. Рудч. Ск. Т. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.