Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает.
Закри́льщик, -ка, м. Крайній облавщикъ.
Зліпити, -ся. Cм. зліплювати, -ся.
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття).
Колат, -ту, м. Стукъ.
Осадкуватий, -а, -е. Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий.
Розліт, -ту, м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений.
2) Неискренній, лицемѣрный.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову.
Ховрах, -ха, м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Ум. ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють.
