Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брань

Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть.... Грин. II. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНЬ"
Зманювати, -нюю, -єш, сов. в. змани́ти, -ню́, -ниш, гл. Сманивать, сманить.
Лахмотник, -ка, м. Оборванецъ. Харьк.
Оплінь, -ня, м. = оплін. Г. Барв. 522, 523.
Побідити 2, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші. Могил. у.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. МВ. (КС. 1902. X. 150). Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять. Кв.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Рикати, -ка́ю, -єш, одн. в.рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Н. Вол. у. Теля рикає, а корова десь пішла. Камен. у. Рикнув віл на сім сіл. Ном. стр. 290. 3) Грозно кричать. Рикає, наче лев. К. МБ. II. 124.
Троякий, -а, -е. = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1. Збірала трояке зілля на чари мені. Чуб. V. 31.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Хлюпостатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ. Ном. № 12632. Тече вода із-за гаю та попід горою: хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 226. На річеньці та на дощечці, там дівчина хлюпощеться, умивається. Чуб. V. 1158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.