Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкарубитися

Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРУБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРУБИТИСЯ"
Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. І. 172.
Є́щір, -ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22.
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Лубен. у. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. Лубен. у. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай. Гол. IV. 552.
Качористий, -а, -е. . качористі вилочки Названіе особаго рода вышиванья въ Галиціи. Kolb. І. 48.
Легку́ша, -ші, ж. Языкъ, дыхательное горло, легкія, сердце и печенка вмѣстѣ.
Поручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.
Посадище, -ща, с. Село. Черниг. г.
Сомина, -ни, ж. Мясо сома. Мкр. Н. 13. Що сомина, що свинина. Ном. № 8116.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКАРУБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.