Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
Заверта́ха, -хи ж.? — Який буде обід твій... — Не журися ти, дівчино, єсть там в полі соломаха, козацькая завертаха. Лукаш. 12.
Зімови́й, -а́, -е́ Зимній. Камен. у. Вечір зимовий. МВ. (О. 1862. І. 92).
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех. 2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Обаполок, -лка, м. 1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна. 2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города. Лебед. у.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Переклад, -ду, м. 1) Перекладываніе. 2) Перегрузка. 3) Перекладина. Новомоск. у. 4) Полѣно одно или болѣе (два, три, четыре), подложенныя въ печи подъ дровами для того, чтобы послѣдніе лучше горѣли. 5) Переводъ, переложеніе. Король Лір. Переклад П. А. Куліша. Л. 1902. Переклад... на українську мову. Морд. II. 28.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Помічати, -чаю, -єш, сов. в. помітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає. МВ. ІІ. 20.
Хитванний, -а, -е. Шаткій. Хитванний пліт. Вх. Зн. 76.
Нас спонсорують: