Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Гамера, -ри, гамерка, -ки, ж. Бумажный вязаный колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Желех. Гол. Од. 48.
Горя́льня, -ні, ж. = Горільня. Колись іде Василь до горяльні. Рудч. Ск. І. 78.
Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Чуб. VII. 377. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Рудч. Ск. Недавно прислав мені деревні на повітку. Левиц. Пов. 150. 3) Деревянный домъ. Гол. І. 191. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. Мет. 281. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Камен. у. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці. Мет. 16.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома. Гол. III. 440.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. І. 18. Ум. овражок, оврашо́к. Стор. МПр. 44.
Повмочати, -ча́ю, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ). Дорогії сукні в воду повмочала. Чуб. V. 1070.
Приломитися, -млюся, -мишся, гл. Приноровиться, примѣниться, набить руку. Мнж. 190.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана. Чуб. V. 942.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.
Фіртка, -ки, ж. 1) = хвіртка. Шух. І. 94. 2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла. Шух. I. 163.
Нас спонсорують: