Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Балясувати, -сую, -єш, гл. Шумѣть. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. І. 172.
Батожище, -ща, с. ув. отъ батіг.
Ворка, -ки, ж. Ворчанье. Випивай, щоб на ворку не оставалось. Ном. № 11555. Ну бо допивай, а то буде чоловіча ворка гнаться. Г. Барв. 39.
Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина. Вх. Лем. 445.
Понавертати, -та́ю, -єш, гл. То же, что и навернути, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав. Мир. ХРВ. 59.
Пороспарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распариться (во множествѣ).
Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.
Такий, -а, -е., мѣст. 1) Такой. Увійшли у такий темний ліс, що тільки небо та земля. Рудч. Ск. II. 108. Не уродить сова сокола, іно таке як сама. Посл. Який їхав, таку здибав. Посл. 2) сякий-такий, яки́й-таки́й. Кое-какой, какой-нибудь. Сякий такий аби був, аби хліба роздобув. Шейк. Який-такий уряд лучший, ніж проста служба. Шейк. 3) тако́го. Такъ много. А там такого старців, такого калік. Чуб. II. 131.
Нас спонсорують: