Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Блазнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Ребячиться, шалить. 2) Соблазняться. Як настане горе, зараз блазняться. Єв. Мр. IV. 17.
Гольтя́й, -тяя́, м., и пр. = Гультя́й и пр. Ти — кріпак, гольтяй поткнешся до багатирки? Г. Барв. 84.
До́вбишка, -ки, ж. Жена литаврщика.
Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Ном. № 1462. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Ном. № 2472. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Ном., стр. 63. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Ном. № 1833. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею. Греб. 402.
Клець, -ця, м. Чурбанъ, обрубокъ столба. Кіев. и Подольск. г. Вх. Зн. 25. Ум. клецьок.
Кошарчина, -ни, ж. Небольшая кошара. Полт. г.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують. Харьк.
Панна, -ни, ж. 1) Дѣва, дѣвица. Хвалиться конем перед королем, перед панною — гострою шаблею. Н. п. 2) Барышня. Озвалася ясна панна, згорда руку простягаючи. К. Досв. Употребляется по отношенію къ дѣвушкѣ такимъ же образомъ, какъ слова пан, пані по отношенію къ мужчинѣ и женщинѣ. Бам, ясная панно, чолом до самих ніжок. К. ЧР. 103. 3) Раст. Agaricus Necator. Ум. панночка, паннуня, паннуненька, паннунечка.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. Чуб. ІІІ. 207. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках. Чуб. VII. 427.
Нас спонсорують: