Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Духови́на, -ни, ж. Незамерзающее мѣсто на прудѣ или на рѣкѣ.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Змиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл.
1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються.
2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство.
Литви́н, -на, м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. Ум. литвинок.
Поізбавити, -влю, -виш, гл. = позбавити. А ти мене поізбавив любого спокою.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Хабарь, -ря, м. Взятка. Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Тілько грошики лупили і одбірали хабарі. Кн. Ум. хабарик.
