Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мито

Ми́то, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТО"
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Запина́ння, -ня, с. Завѣшиваніе, закрываніе.
Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
Наванта́жений, -а, -е. Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Промішкання, -ня, с. Сожительство. Мет. 354.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась. Рудч. Ск.
Роспаш, -шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкомі ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток. О. 1862. V. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.