Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напалок

Напа́лок, -лки и напа́льок, -льку, м. 1) Палець перчатки. 2) Перевязка на больномъ пальцѣ. 3) Наперстокъ съ желѣзнымъ крючкомъ, надѣваемый на палецъ рѣшетникомъ, — крючкомъ раздирается полоса лыка на части. Вас. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАЛОК"
Баби́шник, -ка, м. Раст. Berteroa incana. ЗЮЗО. І. 114.
Відтуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відтулити, -лю, -лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.
Вуйко, -ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
Козьодрист, -ту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. І. 10.
Кочувати, -чую, -єш, гл. 1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. К. МХ. 38. Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі. К. ХП. 18. 2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана. Шух. І. 199.
Підп'Яний, -а, -е. Подъ хмѣлькомъ, выпивши. О. 1862. VIII. 2.
Помольне, -ного, с. Сборъ хлѣбомъ съ мельницъ.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.
Степовий, -а, -е. Степной. Бодай тая степовая могила запала. Мет. 98. Степове сіно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.