Добри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. 3) Удобрять. Ні вже, коли ґрунт пісковитий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.
Зверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. вверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться. Я ще... звернусь, поки ви приїдете. Пішов козак в Запорожжя, — коли б не звернувся. 2) Обращаться, обратиться. Звертається до козаків понуро і з грімною мовою. 3) Гнуться, согнуться, свернуться (о лезвіѣ). Звернулася сокира. 4) Наклоняться, наклониться, искривиться. Хата звернулася. Радомысл. у.
Крятатися, -таюся, -єшся, гл. Быть занятымъ, хлопотать.
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Баба сужена, а кума люблена.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Песся мати не загине.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Спичка, -ки, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй.
Ушийок, -йка, м.
1) Кожа на затылкѣ.
2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части.
