Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напасати

Напаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. напасти, -су́, -се́ш, гл. Пасти досыта, напасти (скотъ). Сьогодня добре напасла корову. напасти о́чі. Вдоволь насмотрѣться. Не напасу своїх очей, на їх глядячи. Г. Барв. 294. (Пливучи) в-останнє рідними лугами й берегами, дід очі приязні пасе й не напасе. К. Дз. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСАТИ"
Багчи, бажу, -жиш, гл. = багти = багати. Желех.
Варуватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. МВ. ІІ. 20. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Грин. III. 276. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся. Мет. 329. 2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує. Гол. III. 215.
Латовець, -вця, м. Деревянный гвоздь для прибиванія лат на стропилахъ. Угор.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Обтекти Cм. обтікати.
Повикльовувати, -вую, -єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв.
Познати Cм. познавати.
Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка. Кв.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.