Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa.
Віятися, -віюся, -єшся, гл.
1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть.
2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Клочанка, -ки, ж. Пряжа изъ пакли, охлопьевъ, оческовъ.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Собаки його обаранили. Бджоли як обаранили його.
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
Стордзом нар. Острымъ концемъ вверхъ.
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.
