Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напашити

Напа́шити, -шу, -шиш, гл. = ii. напасти. Скотина напашена.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАШИТИ"
Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Белендіти, -джу, -диш, гл. = баландіти. Вх. Зн. 2.
Дими́нець, -нця,, м. = Димарь. Вх. Зн. 15. въ паху, подъ мышками. Камен. у. См. Дімениця.
Крім'язний, -а́, -е́ = кремезний. Та чого ніяк, там такий крім'язни́й. Липов. у.
Кудрявий, -а, -е. 1) Кудрявый. За те люблю Івана, що голова кудрява. Н. п. Було б не топтати кудрявої м'яти. Чуб. V. 160. 2) Пѣнистый. Кудряве пиво людям на диво. Чуб. III. 400.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73. 2) Паять.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську. Шевч. (О. 1861, X. 4).
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Посуботіти, -тіє, гл. безл. Наступить субботѣ. Е, вже посуботіло, можно скором їсти. Ном. № 541.
Присвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.