Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напасник

Напа́сник, -ка, м. Нападающій, задира, обидчикъ. Н. Вол. у. Одчепися, напаснику, я не була на празнику. Н. п. Закр. Відчепися, напаснику, маєш ти дівчат без ліку. Грин. III. 242. Напасник на культурних людей Острянин. К. Кр. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСНИК"
Бодрок, -ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь. Харьк.
Жолобува́тий, -а, -е. Выемчатый, желобчатый.
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Започа́ти Cм. започинати.
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ. Канев. у.
Ли́пчик, -ка, м. Раст. Asperugo procumens. Вх. Пч. І. 9. Cм. липчиця.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Підвисити Cм. підвищувати.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові. Гол. IV. 340.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.