Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напасник

Напа́сник, -ка, м. Нападающій, задира, обидчикъ. Н. Вол. у. Одчепися, напаснику, я не була на празнику. Н. п. Закр. Відчепися, напаснику, маєш ти дівчат без ліку. Грин. III. 242. Напасник на культурних людей Острянин. К. Кр. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСНИК"
Вовченя, -няти, с. = вовча. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться. Ном. № 11610.
Дев'ятдеся́т, -тьох, чис. Девяносто. О. 1861. XI. 26. КС. 1885. XI. 537. Єв. Л. ХV. 4.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ. Желех.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня! Харьк. г.
Ми́тра, -ри, ж. Митра.  
Міду́шиця, -ці, ж. Раст. Salvio glutinosa. Шух. І. 22.
Підриштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить лѣса.
Чоботонько, -ка, м. Ум. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.