Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

червчатка

Червчатка, -ки, ж. Плахта-червчатка. Плахта вытканная изъ шелка червець или съ примѣсью его. Ум. червчаточка. Ой плахотка-червчаточка, — дивуйтеся, дівчаточка. Шевч. 375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВЧАТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВЧАТКА"
Довгому́диків, -кова, -ве. Принадлежащій довгомудикові. Довгомудикова хатка. Мнж. 1.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8.
Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина. Котл. Ен. IV. 81, (изд. 1809. IV. 18).
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4. Вх. Пч. Н. 27.
Скорс, -са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Шух. І. 255, 256. Cм. снізка.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара. Сим. 175.
Цубом нар. стати. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРВЧАТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.