Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Викупатися 1, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Викупалась і вона і вилазить із води.
Заплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Заплатить, уплатить. Він тобі заплатить багато грошей.
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Твій, твоя, твоє́, мѣст. Твой, твоя, твое. Твій батько вмер.
Ущербитися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Надщербиться.
2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться.
Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш.
