Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напалити

Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАЛИТИ"
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова. Н. Вол. у.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Неправість, -вости, ж. 1) Несправедливость. 2) Неправосудіе, беззаконіе.
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки. Левиц. І. 159.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
Тальян, -на, м. Сѣть, опускаемая на дно моря и подымаемая четырьмя шестами, когда надъ ней будетъ рыба. Шейк.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Удихати, -ха́ю, -єш, сов. в. удихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.