Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

триб

Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. МУЕ. III. 17. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. Лохи. у. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Грин. III. 238. Ум. трибо́к. Вас. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИБ"
Запопа́сти Cм. запопадати.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю. Ном. № 9891.
Позакарлючувати, -чую, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Понагризати, -за́ю, -єш, гл. Нагрызть (во множествѣ). От бісові миші скільки понагризали. Харьк. у.
Прополоти Cм. прополювати.
Розійтися Cм. розіходитися.
Ткачування, -ня, с. Ремесло ткача.
Хазяїнуватий, -а, -е. = хазяїновитий. Він був собі убогий, та хазяїнуватий. Г. Барв. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.