Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

триб

Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. МУЕ. III. 17. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. Лохи. у. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Грин. III. 238. Ум. трибо́к. Вас. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИБ"
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Крот, кроть, нескл. Кратъ, разъ (только въ бранныхъ выраженіяхъ). Сто сот крот його ма. Ном. № 3767. Не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб. V. 216. Прийшли жиди воли брати, а я стала не давати, кроть сот вашу ми. Чуб. V. 1160.
Лубува́тий, -а, -е. Похожій на луб. Лубуваті овчини. Н. Вол. у.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Пискля, -ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. писклятко.
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Утопленик, -ка, м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.