Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка.
Зла́да, -ди, ж. = злагода 2.
Кужелина, -ни, ж. = кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла.
Прикидати 2, -да́ю, -єш, сов. в. прикинути, -ну, -неш, гл. 1) Прикидать, прикинуть, прибавить. До усякого місяця треба б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік. 2) Примѣрять, примѣрить, сравнить. 3) Возвращать, возвратить, забраковавъ, сдѣланное, купленное. Позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдати, та щоб такий, як живий був, щоб і горобці боялися: «а буде яка хват, прикину, кае, тобі». Отак людям купувати! Як напалась: набери та і набери мені в базарі на попередник. Я набрала, а вона й не схотіла брати, а мені прикинула: не таке каже. 4) — слівце. Ввернуть словцо. 5) — пеню. Взвести бѣду, напраслину. Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш.
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная.
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся.
