Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Гайдарик, -ка, м. Ум. отъ гайдарь.
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить.
Пікати, -каю, -єш, гл. Издавать пискъ. Курча в яйці піка.
Позаголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обнажиться, поднявъ платье (о многихъ).
Поласувати, -сую, -єш, гл.
1) Полакомиться.
2) Польститься. Поласувала на великі гроші і вкрала.
Понасалювати, -люю, -єш, гл. Насалить (во множествѣ). Губи понасалювали, а тоді ще й цілуваться лізуть.
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
