Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єднати

Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. К. ЧР. 299. І єднає людські князі з ізраїльським родом. К. Псал. 112. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Шевч. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? АД. II. 104. Ісус учеників єднає. Єв. І. IV. 1. Стала мати гадати та зятя єднати. Шевч. 268. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. Ном. № 7260.за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала. Шевч. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДНАТИ"
Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться. Кролев. у.
Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила. Гол. III. 158.
Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. І. 10. Cм. вовче лико.
Зуски нар. = дзуски.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
Підборний, -а, -е. 1) Фальшивый, подложный. Були там купчики проворні, що їздили по ярмаркам, і на аршинець на підборний поганий продавали крам. Котл. Ен. 2) Относящійся къ каблуку. Шило підборне — для каблуковъ шило. Вас. 161.
Плекатарка, -ки, ж. Кормилица. Ум. плекатаронька. Гол. II. 82.
Погнути, -гну́, -гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Г. Барв. 79. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... Г. Барв. 510. 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. Гн. І. 81. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46. Не жаль їй кусок города поступити. Г. Барв. 308. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Г. Барв. 276. Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. КС. 1884. І. 49. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. АД. II. 22. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Канев. у. Своє поступи, а чужого не займай. Г. Барв. 430.
Худчина, -ни, ж. Худоба. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄДНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.