Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого?
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Нашукувати, -кую, -єш, сов. в. нашука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Выискивать, выискать, находить, найти.
Никлий, -а, -е. Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Розважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Утѣшаться, утѣшиться, развлекаться, развлечься. Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, собі повеселійшав.
2) = розважати, розважити 2. Не розважившись з головою до чогось инного не важся.
Татувати, -тую, -єш, гл. Быть отцомъ, имѣть дѣтей.
Трійка, -ки, ж. Отрава. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли.
