Висурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. 2) Orchis Morio.
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. ), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає.
Славен, -вна, -не = славний.
Сонько, -ка, м.
1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку.
2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать.
2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит.
