Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Капут несклоняемое. Конецъ, смерть, гибель. Там йому й капут. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. дати капут. Убить. Ми йому дамо капут!
Лимарюва́ти, -рюю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює.
Посисати, -са́ю, -єш, гл. Сосать, высасывать. Кров посисати.
Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Гей, як заплачу, весь лист промочу. В ту хаточку і дощик не промоче.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина.
Тріскатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
Чекотати, -кочу́, -чеш, гл. Стрекотать. (Птах) як стане чекотати.
