Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трибухатий

Трибухатий, -а, -е. = трембухатий. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИБУХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИБУХАТИЙ"
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Дожартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Дошутиться. От ви й дожартувалися з своєю унією. Хата. 154.
Зіста́ритися, -рюся, -ришся, гл. Состариться.
Злягання, -ня, с. Совокупленіе, сношенія половня. Харьк. у.
Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Руґеля, -лі, ж. = рачник. Мнж. 192.
Скраголь, гля, м. = скраколь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИБУХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.