Біличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ білиця.
2) Имя бѣлой собаки.
Буква, -ви, ж.
1) = буквиця.
2) Буква.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку.
Непокладний, -а́, -е Громоздкій.
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Провередити, -джу, -диш, гл. Проколоть, пробить насквозь.
Репатися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Щоб дійки не репались (у корови).
Скребтати, -бчу, -чеш, гл. = скребти. Сирота сироту скребче, щоб було животу легче.
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Статкує, то й має.