Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трепотіти

Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПОТІТИ"
Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Доча́пати, -паю, -єш, гл. Добраться, волоча ноги, съ трудомъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52).
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Клаптош, -ша, м. Складной ножъ. Порізав клаптошом. Вх. Лем. 425.
Красий, -а, -е. Пестрый, разноцвѣтный. Вх. Зн. 29. краса. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Мущи́рь, -ря, м. 1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134. 2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.
Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками. Вх. Зн. 69.
Снітиця, -ці, ж. = снітій. Вх. Пч. II. 37.
Суцільно нар. 1) Цѣльно. 2) Сплошь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.