Вичуняти Cм. вичунювати.
Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Заганьби́ти, -блю́, -биш, гл. Застыдить, устыдить.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. Закаменій ти, мій язику!
Росхристя, -ті, об. Ходящій съ открытой грудью.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Упокій, -кою, м.
1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати.
2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає.
Утворити, -рю, -риш, гл.
1) Сдѣлать, создать, сотворить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти. Над усім його поставив, що рука твоя втворила.
2) Отворить. Наймолодша (сестра) ліску втворила.
