Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трепета

Трепета, -ти, ж. Осина. Угор. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Гол. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле. Гол. III. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПЕТА"
Горо́ю нар. По горѣ. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою. Шевч. 24.
Єдна́ків, -кова, -ве и одна́ковий, -а, -е. = однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюда буду я єднаків. Гол. І. 364. Однаково, нар. 1) = однаково. 2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять.... єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Крутиус, -са, м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33.
Мокоти́ря, -рі, ж. Сильно обстриженная глова. Также гиря-мокоти́ря. Гиря-мокотиря собаки дражнила. Ном. № 9281.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля. Вг. Уг. 259.
Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. Котл. Ен. VI. 45. До річки почвалав. Греб. 385.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕПЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.