Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сплющати

Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу. Чуб. V. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛЮЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛЮЩАТИ"
Буртити, -рчу, -тиш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.
Гарматій, -тія, м. = гармаш. Желех.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната. Желех.
Дрючи́ще, -ща, с. ув. отъ дрюк.
Загардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Запрудить. Ейскъ.
Клад, -ду, м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Ма́рище, -ща, с. = мара.
Перенімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Присербитися, -блюся, -бишся, гл. Присосѣдиться, пристать, привязаться. Так вона до його прикинулась, так присербилась. МВ. ІІ. 141.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПЛЮЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.