Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив.
Каба́к, -ка, м. 1) Тыква. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. 2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував.
Осетер, -тра, м. Осетръ.
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Ужиточно нар. Полезно.
Шикувати, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо.
Шкаравать, -ті, ж. = шкарідь.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.