Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сплішити

Сплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Уничтожить. Були вівці, усі геть сплішив. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛІШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛІШИТИ"
Безпереводний, -а, -е. Неистощимый, неиссякаемый; постоянный. Лебед. у.
Відпросити, -ся. Cм. відпрошувати, -ся.
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Єдна́ків, -кова, -ве и одна́ковий, -а, -е. = однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюда буду я єднаків. Гол. І. 364. Однаково, нар. 1) = однаково. 2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять.... єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.
Натюпатися, -паюся, -єшся, гл. Набѣгаться, натоптаться.
Одвірець, -рця, м. = одвірок. О. 1861. XI. Св. 35.
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
Розвіяти Cм. розвівати.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПЛІШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.