Бушки! Дѣтск. = бусі.
Валахан, -на, м. Скопецъ.
Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти.
Висікака, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікану!
Жорна́вка, -ки, ж. = жарнівка 2.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась.
Обходити 1, -джу, -диш, гл. см. обіходити. 1) Обходить. Що день Божий обходила сем. 2) Объ одежѣ: сходиться. Семи аршин поясина коло мене не обходить. 3) Праздновать, соблюдать праздникъ. 4) Касаться, интересовать. Мене це не обходить. кого! Ухаживать за кѣмъ, заботиться о комъ.
Понадоювати, -доюю, -єш, гл. Надоить (во множествѣ). Чотирі корови держать та по тричі на день доять. Шо того молока понадоюють!
Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. матері їх хи́ря! Ругательство.
