Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трембухач

Трембухач, -ча, м. Брюхачъ, толстопузый. Вх. Лем. 474.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕМБУХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕМБУХАЧ"
Дрі́ма, -ми, ж. Родъ весенней хороводной игры.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
Походющий, -а, -е. 1) = походящий. Походюща оснівчиця. Лохв. у. 2) Перехожій, неживущій постоянно въ одномъ домѣ. Походющий кіт. Н. Вол. у.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60).
Тиририкання, -ня, с. = тирикання. Шейк.
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Фляшча, -чати, с. = фляшечка. Гн. II. 39.
Чогось 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили. МВ. І. 23. 2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Котл. Н. П. 361. Чогось обойко невеселі. МВ. ІІ. 23.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕМБУХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.