Вирок, -ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш.
Вирубувати, -бую, -єш, гл. = вирубати.
Вичищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. вичиститися, -щуся, -стишся, гл. Чиститься, вычиститься.
Крата, -ти, ж. = ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці.
Рубак, -ка, м.
1) = рубай.
2) У колесниковъ: стамеска для первоначальнаго спусканія крупной стружки при обтачиваніи ступицы.
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? У роботі багато сміху, — то мало спіху. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Ум. спішо́к.
Старливий, -а, -е. Старательный. Які ми старливі, як ми для вас працюємо.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Черкоти, -ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ.