Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

маявка
маяк
маяння
маяти
маятися
маятний
маячення
маячити
маячливий
маячний
мгичка
мгла
ме!
мебель
мед
медаля
медведиця
меделян
медець
меджи
медитувати
медівка
медівник
медляк
медний
медовий
медовик
медовчик
медок
медуниця
медунка
медя
медявник
медяний
медяник
медянишний
медянка
медяно
меж
межа
меже
межений
межень
межень 2
межи
межигірець
межигірря
межигірський
межимір
межинародний
межиріччя
межисітка
межити
межівка
межінь
межка
межник
межовий
межування
межувати
межуватися
мезга
мезинець
мекати
мекекати
мекеке!
мекекекати
мекнути
мекотіти
мелай
мелайник
меланка
меливо
меликати
мелій
мелун
мелькати
мелькатися
мелькнути
мельник
мельничка
мельничок
мельничук
мельнути
мельчком
мелюс
мелючий
меляний
меляса
меляти
мелятий
мемель
мендель
менджигувати
менджувати
менджун
мендивешка
мендлик
менений
мензеря
мензирь
менини
менинник
менинниця
менкет
мення
менняти
мент
мента
менталик
ментрега
ментрежитися
ментуз
менувати
менуватися
менчий
менчир
меншати
менше
менший
Воротник, -ка, м. = воротарь. Гол. (Желех.).
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Екатер. у. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Рудч. Ск. І. 162. Не дав їм Бог замолоду діток. Г. Барв. 188.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Маля́рка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.  
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Пообкапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обкапати, но во множествѣ. Це на страстях так воском юпки пообкапували. Черниг. у.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Професорка, -ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех.
Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.
Нас спонсорують: