Бантувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить; толкать.
2) Уничтожать.
Босятник, -ка, м. Родъ растенія.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего.
Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Зімовча́к, -ка, м. Козакъ, живущій въ зімовнику. Козак зімовчак.
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Там такий, що все на кивах та на мигах. Підсунувши вгору шлика кивом.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Старих людей турки мертвили. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер.
Нижняк, -ка́, м.
1) = нижник 2.
2) Южный вѣтеръ, вѣтеръ съ низу рѣки. Cм. низовий 2, низовка.
Розледащіти, -щію, -єш, гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів.
