Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межити

Межи́ти, -жу, -жи́ш, гл. Мариновать? вялить?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖИТИ"
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Каптурник, -ка, м. Монахъ, какъ носящій капюшонъ. К. МБ. II. 134.
Непокірливо нар. Непокорно.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233.
Осапувати, -пую, -єш, гл. = обсапувати. Тютюн треба осапувати. Черниг. г.
Перегорожувати, -жую, -єш, гл. = перегороджувати. Перегорожували степові дороги своїми заставами. К. ЧР. 12.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.