М'якшати и мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає.
Нао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наора́ти, -орю, -реш, гл. Вспахивать, вспахать. Наори мілко та посій рідко, то і вродить дідько.
Печогладини, -дин, мн. Обычайподобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: «Прийшли ми печі гладати», а не гладити; вѣроятно гладати = глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (Cм.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити.
Підстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає.
Позапрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ). Гляди ж, стара, щоб було що їсти й пити, бо я на храм багато людей позапрошував.
Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Овсяниця, просяниця — все то товару корис.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня.
Сусідонька, сусідочка, -ки, ж. Ум. отъ сусідка.
Травка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon.
