Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантиляти

Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИЛЯТИ"
Бунтівний, -а, -е. = бунтовливий. Желех.
Виділовий, -а, -е. 1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію). 2) Членъ комитета, бюро, правленія. Желех.
Гарнісінький, -а, -е. Очень хорошій, очень красивый. Левиц. І. 314.
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Докида́ти 2, -даю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш. Ном. стр. 297, № 228.
Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. 2) Конецъ, заключеніе.
Мацько́, -ка, м. Нерѣшительный человѣкъ, человѣкъ, идущій ощупью.
Наса́лити, -лю, -лиш, гл. Насалить. Губи насалить. Ном. № 8791.
Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.